Обряди та звичаї

Двадцять першого вересня відзначають свято Різдва Пресвятої Богородиці, або у народі “Другої Пречисти”. Це свято ще називають “осениною” – адже цього дня за народним календарем настає осінь.

За церковними переказами, Богородиця народилася за тих часів, коли релігія була в занепаді. Марія була обрана на роль матері Ісуса Христа, оскільки була дуже благочестива. Вона слухняно навчалася в монастирі, сумлінно вивчала Святе Письмо, а отже, якнайкраще підходила для виконання важливої місії народження Сина Божого.

Після обряду вінчання голову нареченої покривають хусткою. Згідно зі словами апостола Павла, який говорить: “Жінці голова – чоловік…Тому жінка повинна мати на голові знака влади над нею…” (1 Кор. XI, 3-10), тобто, мати покривало на голові, між християнами здавна зберігався звичай, згідно з яким, дівчина до заміжжя проводила більше часу з відкритою головою, а заміжня жінка – з покритою. Про це свідчить Тертуліан (“Про молитву Господню”, XV, XVI). Тому у деяких місцевостях виник особливий церковний звичай покладення покривала на голову нареченої після шлюбу.

Найбільш поширеними звичаями гуцулів є проводи на полонину, гуцульське весілля та релігійні календарні свята, зокрема Різдво з новорічно-різдвяними колядками та щедрівками (в тому числі «Василя», «Водохреща», «Маланки», гуцульська «Розколяда») та Великдень (Пасха) з великодніми гаївками.

Проводи на полонину

Категорія: 

Коровай як обрядовий атрибут має глибокі традиції. У давньоруській літературі нерідко зустрічаються згадки про цю ритуальну язичницьку страву, яка засуджувалась офіційними церковними колами. Однак висока престижність короваю як обрядового хліба сприяла стійкості цього елемента культури і навіть зміцненню його символічного статусу.

Село на нашій Україні –
Неначе  писанка село…
Т.Г. Шевченко

Неначе писанка село… В цих трьох словах найповніше відтворено наш давній і прекрасний звичай – писати писанки.

Категорія: 

Любов поколінь, символ нації, душа народу – це і є наша лялька-мотанка. Ще з давніх-давен вона стала невід’ємним атрибутом української родини. Мистецтво її створення передавалось із покоління в покоління, від матері до доньки. Тому вважалось, що лялька-мотанка є посередником між минулим і сучасним. А й справді. Адже сьогодні можемо спостерігати розквіт прадавнього мистецтва, вихід його на новий рівень. Та при цьому воно не втрачає свого первинного сакрального значення, закладеного ще в ті часи.

Категорія: 

Є багато звичаїв, пов’язаних з віночком. Колись останній сніп з поля женці приносили в село. Несла його найгарніша дівчина. Цей сніп прикрашали віночком, як символ наступного врожаю. Весільним є звичай – одягати віночок з барвінку, зроблений на дівич-вечорі, молодій на голову. Після весілля свекруха знімає вельон в молодої разом з віночком, який молода зберігає все своє життя. Вважається, що зберігати віночок потрібно за образами (щоб шлюб був міцним). Значення квітів в віночку:

Безсмертник – символ здоров’я.

Категорія: 
Підписатися на RSS - Обряди та звичаї